Диференціація провадження в суді першої інстанції за Статутом кримінального судочинства 1864 року
Анотація
Аналізуються положення Статуту кримінального судочинства, присвячені диференціації кримінального провадження в суді першої інстанції. Наголошується на тому, що чинне кримінальне процесуальне законодавство України успадкувало багато прогресивних ідей, впроваджених Статутом кримінального судочинства, зокрема містить низку диференційованих порядків кримінального провадження в суді першої інстанції. Фактично Статут кримінального судочинства передбачав три види судового кримінального провадження: звичайне, спрощене і ускладнене, а також певні особливості в окремих категоріях проваджень. Спрощена процедура була передбачена для розгляду справ щодо нетяжких кримінальних правопорушень — у провадженні в мирового судді (мало ознаки приватного обвинувачення) та в заочному провадженні в суді першої інстанції. Крім того, до такої процедури варто віднести й скорочене судове слідство, яке здійснюється в загальному порядку судового розгляду. Ускладнена процедура мала місце у провадженні в суді першої інстанції за участю присяжних засідателів, яке розмежовувало повноваження присяжних щодо винесення вердикту і судді — щодо ухвалення вироку. Критеріями розмежування судових проваджень за ступенем складності процесуальних форм слугували характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, зіставлення приватних і публічних інтересів, а також категорія справ, розгляд яких був можливий судом за участю присяжних засідателів. Також Статут кримінального судочинства містив винятки із загального порядку кримінального судочинства, що передбачали особливості в окремих категоріях проваджень (у справах за участю духовенства, військовослужбовців, щодо державних злочинів, щодо посадових злочинів тощо). Критеріями для виділення таких особливостей були статус обвинуваченого (представники духовенства, військовослужбовці), а також категорія справ (щодо злочинів проти віри та інших, поєднаних з порушенням церковних правил, щодо державних злочинів, щодо посадових злочинів, щодо злочинів у сфері адміністративного управління).
Посилання
Krushynskyi, S. A. (2011) Podannia dokaziv u kryminalnykh spravakh za Statutom kryminalnoho sudochynstva 1864 roku. Universytetski naukovi zapysky, 3, 324–329.
Ustav ugolovnogo sudoproizvodstva ot 20.11.1864 g. (N.d.) Retrieved from Elektronnaya Biblioteka Gumer: https://bit.ly/3vzMYhD.
Shyhal, D. A. (2004) Statut pro pokarannia, shcho nakladaiutsia myrovymy suddiamy (1864 roku), ta yoho zastosuvannia myrovymy sudamy Kharkivskoi hubernii. Pravo i bezpeka, 3 (1), 32–34.
Boiko, I. Y. (2014) Istoriia pravovoho rehuliuvannia tsyvilnykh, kryminalnykh ta protsesualnykh vidnosyn v Ukraini (IX–XX st.). Lviv : Vydavn. tsentr LNU imeni Ivana Franka.
Maliarenko, V. T. (2005) Perebudova kryminalnoho protsesu Ukrainy v konteksti yevropeiskykh standartiv. Kyiv : Yurinkom Inter.
Sudebnye ustavy 20 noyabrya 1864 goda, s izlozheniem rassuzhdenij, na koih oni osnovany (1866). Chast vtoraya. SPb. : Izd. Gosudarstvennoj Kancelyarii.
Chistyakov, O. I. (ed.) (1991) Rossijskoe zakonodatelstvo X–XX vekov. (v 9-ti t. t. 8. Sudebnaya reforma, ed. B. V. Vilenskij). Moskva : Yuridicheskaya literatura.