Примусове видворення іноземців та осіб без громадянства як захід адміністративного примусу

Анотація

Досліджуються питання особливостей правового регулювання правового інституту примусового видворення іноземців та осіб без громадянства як заходу адміністративного примусу вповноваженими державними органами з врахуванням останніх новел в законодавстві. Проведено аналіз адміністративно-правових теоретичних позиції стосовно розуміння інституту примусового видворення з території держави нелегальних мігрантів. Наголошується, що зазначена процедура, з урахуванням окремих складових правового регулювання цього інституту, реалізується у діяльності уповноважених суб’єктів та полягає у видаленні незаконного мігранта за межі території держави та є окремою групою суспільних відносин міграційного характеру. Стверджується, що примусове видворення є дієвим заходом адміністративного примусу, який використовується у багатьох країнах світу, і є одним із способів боротьби з правопорушеннями, які вчиняють іноземці та особи без громадянства. Звернуто увагу на недоцільності вживання терміну «адміністративне видворення», яке використовується в Кодексі України про адміністративні правопорушення, оскільки він не відповідає реальному стану речей в законодавстві. Окремо звертається увага, що інститут примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України спрямований на досягнення результату міграційного правопорядку. Підтримується позиція щодо недопустимості трактування положення про те, що «використання громадянами нелегальних способів виїзду за кордон ставить їх поза рамками соціальної та юридичної захищеності» та робиться наголос на необхідності дотримання під час застосування процедури примусового видворення загальновизнаних принципів захисту прав і свобод людини. Обґрунтовується висновок, що чітке визначення поняття примусового видворення за межі України іноземців та осіб без громадянства, дає можливість законодавчо закріпити єдині процесуальні процедури провадження у вказаних категоріях справах, що в свою чергу зніме окремі проблемні питання в службовій діяльності державних органів, що його застосовують.