Звільнення від покарання та його відбування: матеріально-правові та процесуальні аспекти

Анотація

Проаналізовано інститут звільнення від покарання та його відбування у кримінальному судочинстві України. Наголошується на міжгалузевому характері цього інституту, який є структурним елементом кримінального, кримінально-виконавчого та кримінального процесуального права. Зважаючи на це, обґрунтовано необхідність узгодження норм КК України, КПК України та КВК України, що є складниками зазначеного правового інституту. Вказується на плутанину в термінології у кримінально-правових нормах, яка спричиняє відсутність єдності судової практики і різноманітні формулювання в резолютивній частині обвинувальних вироків. Проаналізовано судову практику різних видів звільнення від покарання та його відбування. Наведено приклади судових рішень, які засвідчують неоднакове застосування кримінально-правових норм, що регулюють звільнення від покарання та його відбування. Наголошено на суперечності окремих кримінально-правових норм, наприклад, ст.ст. 85 і 86 КК України. Сформульовано висновок, що у випадку застосування закону про амністію або акта помилування, а також у випадку захворювання особи на тяжку хворобу повинно застосовуватися звільнення від відбування покарання, а не звільнення від покарання. Відзначено, що принциповою відмінністю у правових наслідках звільнення від покарання і звільнення від відбування покарання є виникнення судимості, адже засуджені за вироком суду без призначення покарання або із звільненням від покарання визнаються такими, що не мають судимості. На основі аналізу підстав для звільнення від покарання на етапі ухвалення обвинувального вироку та судової практики їх застосування висловлено думку про фактичне існування двох окремих видів обвинувального вироку — вироку без призначення покарання і вироку зі звільненням від покарання. Зазначено, що на сьогодні суди ухвалюють вироки без призначення покарання, переважно лише в разі звільнення від покарання до неповнолітнього із застосуванням до нього примусового заходу виховного характеру. Запропоновано власне бачення сутності звільнення від покарання та звільнення від відбування покарання.