Ефективність адміністративно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності України в сучасних умовах

Анотація

Зовнішньоекономічна діяльність є одним зі складників загальної діяльності кожної країни. У національному законодавстві країна виділяє свої особливі аспекти і напрямки. Запровадження правового регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, економічні зв’язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг, відбулося шляхом прийняття в 1991 році Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність». Стаття присвячена проблематиці зростання впливу адміністративних органів на суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та методи здійснення державної влади. Адміністративне право визначає компетенцію органів державної виконавчої влади, а також містить акти державного управління, які мають вплив на окремих осіб. Акцентується увага, що Україна перебуває в активній фазі трансформацій, коли змінюється законодавча база, встановлюються нові правила діяльності, створюються нові міжнародні зв’язки. Позиція Уряду — налагодження конструктивної співпраці з бізнесом, активізація інвестиційної політики, реформування в Україні модусу правового регулювання товарних майнових відносин у зв’язку з приєднанням до СОТ та наближеною перспективою переговорів щодо «поглибленої» зони вільної торгівлі між Україно та ЄС. Роль правових важелів у контексті запровадження економічних реформ в Україні неможливо переоцінити. Але власне адміністративно-правове регулювання вимагає реформування його моделі в зовнішньоекономічній сфері, зокрема суттєвої зміни зіставлення публічно-правових та приватноправових інтересів. У цьому реформуванні важливу роль має зовнішній фактор, тобто вже наявне правове регулювання ринкових відносин, що успішно діє в економічно розвинутих країнах. Отже, у України є альтернатива — або запозичити міжнародний досвід, або йти власним шляхом спроб та помилок. Автором проаналізовано можливості, особливості та межі застосування адміністративного впливу в сфері державного управління зовнішньоекономічною діяльністю. Критично оцінено пряме запозичення європейського наукового досвіду без врахування національної специфіки та наголошено, що для покращення ефективності адміністративно-правового регулювання необхідна нова ідеологія, нові підходи в методах та засобах адаптації національного законодавства до законодавства ЄС. Досліджено факти, коли адміністративні акти виникають поза здійсненням формальних повноважень адміністративних органів. Розглянуто деякі адміністративні процедури, що суттєво впливають на здійснення зовнішньоекономічної діяльності та можливість захистити українську промисловість від дешевого та масованого імпорту товарів. Вироблено конкретні пропозиції щодо розмежування зовнішньоекономічних відносин, які тяжіють до сфери публічного права і є середовищем адміністративного впливу держави, яка є стороною цих відносин та зовнішньоекономічних відносин між суб’єктами приватного права.