Інклюзивний розвиток сільських територій в умовах децентралізації влади: проблеми та пріоритети

Анотація

За результатами оцінки тенденцій за основними соціально-економічними показниками, показано роль сільських територій в економіці України та систематизовано чинники, що стримують їхній подальший ефективний розвиток. Обґрунтовано доцільність впровадження інклюзивного підходу щодо сільського розвитку в умовах децентралізації влади. На основі базових положень концепції інклюзивного розвитку та особливостей її вияву на рівні сільських територій розкрито зміст поняття «інклюзивний сільський розвиток». Встановлено невідповідність розвитку сільських населених пунктів критеріям «інклюзивності» та їхнє значне відставання від рівня розвитку урбанізованих територій. Запропоновано використання норм державних соціальних стандартів як основи для визначення критеріїв інклюзивного сільського розвитку. Систематизовано основні інструменти управління інклюзивним розвитком сільських територій, показано особливості їхнього використання в контексті забезпечення реалізації пріоритетних завдань, визначених у Національній економічній стратегії та сформульовано рекомендації щодо їх удосконалення. Запропоновано внесення змін у чинне законодавство, з метою закріплення в ньому повноважень органів місцевого самоврядування щодо забезпечення місцевого розвитку на основі інклюзивного підходу. Обґрунтовано необхідність прийняття на державному рівні Концепції інклюзивного сільського розвитку з визначенням у ній відповідних критеріїв, інструментів та механізмів реалізації, відповідальних за результати впровадження інклюзивного підходу, а також порядку узгодження завдань стратегічних і поточних планових документів, що стосуються розвитку сільських територій на інклюзивній основі. Розкрито роль планування як основного інструмента впровадження інклюзивного підходу щодо розвитку сільських територій. Запропоновано розроблення уніфікованих методичних рекомендацій для використання у процесі планування сільського розвитку фахівцями органів місцевого самоврядування. Акцентовано увагу на необхідності проведення як інструмента попередження збільшення соціально-економічних диспропорцій на сільських територіях, моніторингу процесу їхнього розвитку за основними показниками. Подано рекомендації щодо напрямів нарощування фінансової спроможності сільських територій за рахунок більш активного стимулювання розвитку бізнесу, в тому числі несільськогосподарських видів діяльності, а також через безпосередній вихід на ринки фінансових послуг. Виокремлено визначальну роль кадрового забезпечення органів місцевого самоврядування в реалізації ефективної політики інклюзивного сільського розвитку та надано пропозиції щодо базових напрямів підготовки спеціалістів-практиків у сучасних умовах.