Доступність даних досліджень — «must-have» сучасної науки

Анотація

Розглядаються питання, які мають неперехідну цінність для академічного середовища. Щоб дослідники могли покладатися на наукові результати своїх колег, вони повинні їм довіряти. Тому на передньому плані наукової комунікації стоїть можливість оперативно дізнаватись про успіхи та невдачі інших науковців, отримувати максимально повне уявлення про те, як саме вони були досягнуті, перевірити ці результати, за необхідності повторивши дослідження, коректно послатися на першоджерела, віддавши данину поваги ученим, роботи яких сприяли науковому прогресу. Що більш доступною буде така інформація, зокрема — не лише короткі повідомлення про наукові досягнення (тези, доповіді чи статті), але й рукописи з детальним висвітленням процесу дослідження, зібраних даних, способів їх обробки та інтерпретації, — то вищою буде ефективність дослідницького процесу. Це принесе зиск не лише науці та освіті, а й суспільству в цілому, яке витрачає на підтримання дослідницького процесу багато коштів і очікує у відповідь продуктивні результати у вигляді нових знань та інновацій. На прикладі наукової спадщини доктора економічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки Василя Івановича Пили подана історична ретроспектива цінності роботи з даними. Зроблений короткий огляд технічних нововведень (інтернет, загальна комп'ютеризація, електронні наукові та освітні архіви, цифровий формат інформації), які на практиці дозволяють реалізовувати концепцію відкритої науки. Показано, як відбувається імплементація відкритого доступу та відкритої науки в Україні. Викладено авторський погляд на те, що потрібно робити для забезпечення доступності наукових даних максимально широкій аудиторії — представникам академічного середовища (ученим, викладачам), а також усім зацікавленим особам (бізнес, громадянське суспільство). Пропонується запровадити практику складання планів управління даними досліджень та їх опублікування разом із пакетами самих даних і супровідною науковою документацією. Для цього слід задіяти ресурси Національного репозитарію академічних текстів та інституційних репозитаріїв наукових установ і закладів вищої освіти. Правило відкритості даних та планів управління ними має жорстко виконуватись щодо досліджень, на які витрачаються бюджетні кошти. Йдеться про фундаментальні та прикладні наукові дослідження і розробки, а також дисертаційні дослідження здобувачів вищої освіти третього та четвертого рівня — освітньо-наукового та наукового. Подані рекомендації щодо мінімального набору вимог до змісту плану управління даними та процедури їх опублікування, включно з вибором е-архіву, метаописом набору даних, підтриманням доступності й незмінності даних упродовж усього їхнього життєвого циклу.