Діалектичний характер юридичної відповідальності за порушення законодавства про запобігання виникненню і поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб
Анотація
Проаналізовано законодавчі акти, які регулюють суспільні відносини охорони здоров’я населення в напрямку запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб, зокрема і тих, які є особливо небезпечними. З’ясовано значення поняття «система». Встановлено, що юридична відповідальність володіє ознаками та властивостями системи. За допомогою системного підходу обґрунтовується актуальність взаємодії різних видів відповідальності. Звертається увага на тенденцію розширення кола суспільних відносин, врегульованих нормами права, запозичення норм міжнародного права, формування комплексних галузей права. Як результат, відбувається, наділення традиційних галузевих видів юридичної відповідальності ознаками міжгалузевості. Доведено, що відповідальність за порушення законодавства про запобігання виникненню і поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб також наділена ознаками міжгалузевості, адже її специфічним об’єктом є захист здоров’я населення від виникнення та поширення особливо небезпечних інфекційних хвороб, забезпечення якого підтримується наявністю різних видів відповідальності та складів правопорушень, які в сукупності формують єдину, цілісну систему такої відповідальності. За критерій виокремлення такої системи взято об’єкт правопорушення. Вказується на тісний міждисциплінарний зв’язок адміністративної та кримінальної відповідальності. Досліджено позитивний та негативний підходи до розуміння адміністративної та кримінальної відповідальності загалом, а також у сфері виникнення і поширення особливо небезпечних інфекційних хвороб. Акцентується увага на необхідності розрізнення понять «відповідальність» та «покарання». Наведено аргументи на користь широкого підходу як до трактування юридичної відповідальності загалом, так і до відповідальності в цій сфері. Наголошено на необхідності переосмислення діалектичного зв’язку права з примусом, а саме на необхідності розуміння відповідальності не лише як механізму контролю з боку держави, а й як форми самоконтролю індивіда, яка в подальшому стає його стійким внутрішнім переконанням.
Посилання
Андрушко П. П. Проблеми кваліфікації злочинів, пов’язаних із зараженням людини інфекційними хворобами (статті 130, 131, 133 КК України). Кримінально-правова охорона життя та здоров’я особи : Матер. наук.-практ. конф. (Харків, 22–23 квітня 2004 р.). Редкол.: В. В. Сташис (голов. ред.) та ін. Київ, 2004. С. 93–97.
Брич Л. П. Спільні та розмежувальні ознаки складів злочинів, передбачених ст. 130 КК України «Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби», із суміжними складами злочинів. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2003. Вип. 2003. Т. 38. С. 454–467.
Мотиль В. І., Дякін Я. О. Проблеми адміністративної відповідальності за порушення правил щодо карантину людей. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2020. № 4 (92). С. 224–233. https://doi.org/10.33766/2524-0323.92.224-233.
Ковальова С. С. Відповідальність за порушення карантину та санітарних правил і норм щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції (COVID-19) в Україні. Науково-практичний журнал «Право. Людина. Довкілля». 2020. № 11 (2). С. 158–168. URL: https://bit.ly/3oJjevv.
Kharytonov E., Kharytonova O., Kolodin D., Tkalych M. The Covid-19 Pandemic and the Rights of the Individual in Terms of Private and Public Law. Ius Humani. Law Journal. 2020. V. 9 (2). P. 225–250. Електронний архів Національного університету «Одеська юридична академія». URL: https://bit.ly/3oKaEwM.
Зозуля О. І. Громадянські та політичні права людини в умовах запобігання поширенню COVID-19 в Україні. Форум права. 2020. № 61 (2). С. 6–22. URL: https://bit.ly/3Q2DpQE.
Савчин М. В. Суспільний інтерес як критерій обмеження прав людини та боротьба з пандемією коронавірусу. Public Law. 2020. № 38. P. 5–22. URL: https://bit.ly/3zovwOL.
Банчук-Петросова О. В. Міжнародні механізми захисту прав та особливості їх застосування в умовах карантину. Публiчне право. 2020. № 2 (38). URL: https://bit.ly/3zotQ82.
Сироїд Т. Л. Діяльність організації об’єднаних націй щодо протидії пандемії Covid-19. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право. 2020. Вип. 2 (46). C. 77–83. URL: https://bit.ly/3ScDao9.
Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 р. № 2801–XII. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://bit.ly/3cLOs2i.
Про захист населення від інфекційних хвороб. Закон України від 06.04.2000 р. № 1645–III. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://bit.ly/3kdoeqv.
Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Закон України від 24.02.1994 р. № 4004–XII. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://bit.ly/3Q10m6O.
Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341–III. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: http://bit.ly/2HuG8kE.
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073–X. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: http://bit.ly/2vFWMeo.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435–IV. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: http://bit.ly/2w1seVb.
Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322–VIII. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: http://bit.ly/3cU2SsU.
Філософський енциклопедичний словник. голова редкол. В. І. Шинкарук. Київ, НАН України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди. Абрис, 2002. 742 с. Чтиво. URL: https://bit.ly/3zkQfDo.
Мірошніченко M. I. Відношення понять «система права» та «правова система» (синергетичний аналіз). Науковий вісник Чернівецького університету. Правознавство. Вип. 187. Чернівці, 2003. С. 33–38. Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. URL: https://bit.ly/3BrSWFT.
Загальна теорія систем Людвіга фон Берталанфі. Психологія, філософія і роздуми про життя. Блог з філософії та психології. URL: https://bit.ly/3bf8ceE.
Конспект. Організація як відкрита система. Класичний фаховий коледж СумДУ. URL: https://bit.ly/3PQfGDE.
Сорока К. О. Основи теорії систем і системного аналізу. ХНАМГ, 2004. 291 с. Цифровий репозиторій ХНУМГ ім. О. М. Бекетова. URL: https://bit.ly/3zMmcWH.
Томашевський В. М. Моделювання систем. Київ : Видавнича група ВНV, 2005. 352 с. Інститут проблем математичних машин та систем НАН України. URL: https://bit.ly/3zIbqR8.
Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Львів : Край, 2007. 192 с. Юридична бібліотека онлайн. URL: https://bit.ly/3zM2b2s.
Савінова Н. А. Кримінально-правове прогнозування. Актуальні проблеми кримінальної відповідальності : Матер. Міжн. наук.-практ. конф. (м. Харків, 10–11 жовтня 2013 р.) Редкол.: В. Я. Тацій, В. І. Борисов та ін. Харків : Право, 2013. С. 624–627. Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса. URL: https://bit.ly/3PTrUvl.
Брич Л. П. Теорія розмежування складів злочинів. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2013. 712 с. Чтиво. URL: https://bit.ly/3Q4B9IM.
Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право). Київ : Юрінком Інтер, 2008. 256 с.
Гриценко І. С. Формування наукових поглядів щодо інституту адміністративної відповідальності. Вісник Національної академії прокуратури України. 2008. № 1. С. 45–50.
Заяць Р. Я. Поняття та ознаки адміністративної відповідальності. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2012. Вип. 8. С. 17–20. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського НАН України. URL: https://bit.ly/3Qb2IQT.
Пєтков С., Армаш Н. Наукові підходи до визначення адміністративної відповідальності у сфері державного управління. Вісник Національної академії правових наук України. 2014. № 4 (79). С. 133–139. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського НАН України. URL: https://bit.ly/3cNqYKd.
Морозова В. О. Адміністративна відповідальність як відповідний правовий інститут. Право і суспільство. 2018. № 2. С. 145–150. URL: https://bit.ly/3zLiqfX.
Гринь О. Д., Донченко О. І. Кримінальна відповідальність як різновид юридичної відповідальності. Правова держава. 2015. № 19. С. 129–135. URL: https://bit.ly/3BvLn0J.
Кримінальне право України. Загальна частина / за ред. О. В. Меркулової, В. Я. Конопельського. Одеса, 2017. 430 с. Репозитарій наукових публікацій Одеського державного університету внутрішніх справ. URL: https://bit.ly/3bndAMv.
Васильківська І. П. Кримінальне право України. Загальна частина. Київ : КНЕУ, 2010. 111 с. CORE. URL: https://bit.ly/3oGt55m.
Грищук В. К. Окремі аспекти концепції позитивної (перспективної) кримінально-правової відповідальності людини. Актуальні проблеми кримінального права та процесу : Матер. ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Кривий Ріг, 16 червня 2017 р.) / ред. кол.: О. О. Волобуєва, О. В. Одерій, Т. О. Лоскутов, А. С. Політова. Кривий Ріг : Геліос-Принт, 2017. С. 40–42. Електронний репозитарій ДВНЗ «УжНУ». URL: https://bit.ly/3OLXfib.
Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності. Київ : Атіка, 2004. 296 с. Чтиво. URL: https://bit.ly/3JjwsZu.
Сташис В. В. Роль і значення покарання в системі запобігання злочинності. 10 років чинності Кримінального кодексу України: проблеми застосування, удосконалення та подальшої гармонізації із законодавством європейських країн : матер. Міжн. наук.-практ. конф. (м. Харків, 13–14 жовтня 2011 р.) / редкол.: В. Я. Тацій, В. І. Борисов та ін. Харків : Право, 2011. С. 40–44. Наукова бібліотека Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. URL: https://bit.ly/3oJgvT6.
