Предмет кримінальних правопорушень, пов’язаних із рейдерством
Анотація
Досліджено предмет кримінальних правопорушень, передбачених статтями 205-1, 206, 206-2 Кримінального кодексу України (КК України), які позиціонуються як спеціальні кримінальні заборони, запроваджені для протидії рейдерству. Проаналізовано доктринальні погляди та проблеми законодавчого формулювання предмета кримінальних правопорушень, пов’язаних із рейдерством. На основі аналізу судової статистики за останні вісім років констатовано залежність ефективності вказаних кримінально-правових норм від досконалості їхнього змісту. Звернено увагу на істотні недоліки чинних редакцій зазначених норм та запропоновано шляхи їх удосконалення. Висловлене власне розуміння предмета кримінального правопорушення. Критикується застосування в тексті ст. 206 КК України терміна «цілісний майновий комплекс» як застарілого, а також надмірна деталізація цього поняття шляхом вказання на окремі об’єкти, які є частиною цілісного майнового комплексу. З метою вдосконалення чинного кримінального законодавства запропоновано зміни до формулювання диспозицій окремих «антирейдерських» заборон. Зокрема, диспозицію ст. 206 КК України в частині вказівки на предмет кримінального правопорушення запропоновано викласти в такій редакції: «… або захоплення єдиного майнового комплексу чи його частини …». Висловлено думку, що замість терміна «підприємство, установа, організація» у диспозиції ст. 206-2 КК України варто вживати термін «суб’єкт господарювання», що зробить відповідну кримінально-правову норму більш зрозумілою та лаконічною. Враховуючи зазначене, запропоновано викласти диспозицію ст. 206-2 КК України в частині предмета кримінального правопорушення в такій редакції: «Протиправне заволодіння майном суб'єкта господарювання або частки, акції, паю його учасника …». Із посиланням на приклади з судової практики констатовано окремі випадки помилкової кваліфікації діянь, пов’язаних із підробленням документів, які подаються для проведення державної реєстрації суб’єктів господарювання, за ст. 358 КК України.
Посилання
Дудоров О. О., Хавронюк М. І. Кримінальне право / за заг. ред. М. І. Хавронюка. Київ : Ваіте, 2014. 944 с.
Єдиний звіт про кримінальні правопорушення (форма № 1). Офіс Генерального прокурора. URL: https://bit.ly/3UjyVIE.
Звіт про склад засуджених (форма № 7). Судова влада України. URL: https://bit.ly/3DDoVEd.
Мельник М. І. Помилкова криміналізація: види, причини та наслідки. Підприємництво, господарство і право. 2004. № 5. С. 94–99.
Степаненко Д. Ю. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Луганськ, 2014. 263 арк.
Антонюк Н. О. Кримінально-правова охорона власності. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2012. 514 с.
Про судову практику у справах про злочини проти власності. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 10. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://bit.ly/3sqEdGm.
Плотнікова А. В. Деякі питання встановлення змісту предмету злочинів проти власності. Юридичний електронний науковий журнал. 2017. № 4. С. 139–142.
Лащук Є. В. Предмет злочину в кримінальному праві України. Дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Київ, 2005. 262 арк.
Про оренду державного та комунального майна. Закон України від 03.10.2019 р. № 157–IX. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://bit.ly/3H0GI7d.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435–IV. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://bit.ly/2w1seVb.
Титаренко С. С. Кримінальна відповідальність за протиправне захоплення суб’єктів господарювання. Дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Дніпро, 2018. 262 с.
Федулова І. М. Кримінальна відповідальність за протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації. Дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Львів, 2019. 216 арк.
Калмикова Є. В., Калмиков Д. О. Лікарський засіб від хвороби суспільства чи плацебо?: встановлення кримінальної відповідальності за протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації. Юридичний вісник України. 2014. № 14. С. 14–15.
Грищенко Н. М. Кримінальна відповідальність за протиправне заволодіння майно підприємства, установи, організації. Дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Дніпро, 2019. 216 арк.
Про захист економічної конкуренції. Закон України від 11.01.2001 р. № 2210–III. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://bit.ly/3cVUk7i.
Вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2016 р. у справі № 203/5069/16-к. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://bit.ly/3DyMBcO.
Кравченко С. С. Юридична природа прав учасників господарських товариств. Дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03. Київ, 2007. 213 арк.
Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436–IV. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://bit.ly/2SwQRRX.
Оцел В. Поняття та правова природа частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю. Jurnalul Juridic Național: teorie și practică. 2016. № 5. С. 95–99.
Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Закон України від 15.05.2003 р. № 755–IV. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://bit.ly/2SwQRRX.
Вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 18.02.2020 р. у справі № 466/715/18. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://bit.ly/3Lkguzr.
