Поширення псевдозаконів кримінальної субкультури засобами мережі «Інтернет» як прояв кіберзлочинності
Анотація
Досліджуються окремі питання поширення псевдозаконів кримінальної субкультури сучасними засобами мережі «Інтернет». Вказується на особливу небезпеку цього явища як одного з механізмів відновлення злочинності, в тому числі — одного з найнебезпечніших видів злочинності, а саме — організованої. Згадано про напрацювання когорти науковців-кримінологів, як радянських часів, так і сучасних, які вказували на суспільну небезпечність поширення кримінальної субкультури. Зауважено, що науково-технічний прогрес, поза всю його користь для суспільства, одночасно полегшив процес поширення кримінальної субкультури серед найрізноманітніших верств населення. Вказано, що до масового поширення всесвітньої мережі «Інтернет» основними механізмами поширення кримінальної субкультури була масова криміналізація населення засобами масової інформації й індивідуальна криміналізація окремих осіб та груп носіями псевдозаконів злочинного співтовариства. В умовах доступності всесвітньої мережі «Інтернет» на перший план виходить поширення вказаних псевдозаконів шляхом популяризації злочинного способу життя в соціальних мережах та інших інтернет-ресурсах. Аналізується поширена в Російській Федерації і на теренах України субкультура АУЄ як конкретна організація, основною метою якої є досягнення мети злочинного співтовариства, зокрема — навернення нових членів організації, які сповідують псевдозакони злочинного співтовариства, збір коштів для забезпечення функціонування злочинних спільнот. Порушується питання доцільності розгляду поширення кримінальної субкультури засобами інтернет-ресурсів як одного з проявів кіберзлочинності. Аналізується поняття кіберзлочинності й окремих її видів, зокрема пропонується два види сприйняття кіберзлочинності — у вузькому розумінні (кримінальні правопорушення, вчинені у сфері функціонування комп’ютерних технологій) і у широкому — кримінальні правопорушення, пов’язані із використанням мережі «Інтернет» для поширення суспільно шкідливої інформації. Резюмується, що використання інтернет-ресурсів для популяризації кримінальної субкультури в широкому сенсі є одним з проявів кіберзлочинності.
Посилання
Замула С. Ю. Профілактика впливу кримінальної субкультури на неповнолітніх засуджених у спеціальних виховних установах. Автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.05. Київ, 2012. 20 с.
Пивоваров В. В., Бабійчук В. С., Бевза Д. О. Кримінологічний аналіз явища кіберзлочинності. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 12. С. 351–356. URL: https://bit.ly/3Emnz0R.
Анисимков В. М. Криминальная субкультура и ее нейтрализация в исправительных учреждениях России. Дисс … д-ра юрид. наук : 12.00.08. Саратов, 1998. 319 л.
Дрьомін В. М. Злочинність як соціальна практика: інституціональна теорія криміналізації суспільства. Одеса : Юридична література, 2009. 616 с.
Олейник А. Н. Тюремная субкультура в России: от повседневной жизни до государственной власти. Москва : ИНФРА-М, 2001. 418 с.
Преступность среди социальных подсистем. Новая концепция и отрасли криминологии / под ред. Д. А. Шестакова. СПб. : Юридический центр Пресс, 2003. 345 с.
Фоменко О. В. Кіберзлочинність: сучасний стан та особливості віктимологічної профілактики. Юридичний науковий електронний журнал. 2017. № 6. С. 328–330. URL: https://bit.ly/3V8Dndw.
Вознюк А. А. Встановлення або поширення злочинного впливу: актуальні питання кримінальної відповідальності. Вісник пенітенціарної асоціації України. 2021. № 3 (17). С. 21–39.
Виговський Д. Л. Кримінальна субкультура в механізмі злочинності неповнолітніх. Дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Київ, 2006. 218 арк.
Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою. Закон України від 04.06.2020 р. № 671–IX. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://bit.ly/3lekZhF.
Дубягина О. П., Смирнов Г. Ф. Современный русский жаргон уголовного мира: Словарь-справочник. Москва : Юриспруденция, 2001. 352 с.
Ситнік О. М. Характеристика спеціально-кримінологічних заходів запобігання втягненню неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність. Форум права. 2018. № 3. С. 96–104. URL: https://bit.ly/3T8grJJ.
Борьба с вовлечением несовершеннолетних в преступную деятельность / ред.: И. П. Лановенко, Т. С. Барило, Ф. Г. Бурчак. Киев : Наукова думка, 1986. 254 с.
Бабенко А. М., Бібік І. С. Вплив Інтернету як фактор вчинення неповнолітніми злочинів проти життя та здоров’я особи у регіонах України. Кібербезпека в Україні: правові та організаційні питання : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 21 жовтня 2016 р.). Одеса : ОДУВС, 2016. С. 30–33.
Меняйло Д. В., Иванова Ю. А., Меняйло Л. Н. АУЕ (организация, запрещенная на территории РФ) — криминальное молодежное движение: сущность и способы распространения. Вестник Московского университета МВД России имени В. Я. Кикотя. 2019. № 3. С. 107–111.
Про основні засади забезпечення кібербезпеки України. Закон України від 05.10.2017 р. № 2163–VІІІ. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://bit.ly/3rF9yUr.
Борисов Е. А. Распространение криминальной субкультуры АУЕ среди молодежи: ключевые факторы, угрозы, меры воздействия. Вестник Прикамского социального института. 2020. № 1 (85). С. 16–21.
Карчевский Н. В. Киберпреступление или преступление в сфере использования информационных технологий? Кібербезпека в Україні: правові та організаційні питання : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 21 жовтня 2016 р.). Одеса : ОДУВС, 2016. С. 10–14.
Нікітін А. О. Щодо визначення поняття «злочинний вплив» у Кримінальному кодексі України. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2020. Т. 6. С. 46–56.
Албул С. В. Кримінально-правові засоби протидії злочинному впливу: світо вий досвід та вітчизняні реалії. Роль та місце правоохоронних органів у розбудові демократичної правової держави : матеріали XII Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Одеса, 26 березня 2020 р.). Одеса : ОДУВС, 2020. С. 194–196.
