Вплив запуску газопроводу «Північний потік-2» на політичну ситуацію в ЄС та Україні
Анотація
Встановлено, що наявність паливно-енергетичних ресурсів стає інструментом владного впливу на міжнародній арені. Під час дослідження зазначеної проблематики було встановлено суттєвий вплив російського капіталу та спільних проєктів на процеси формування та прийняття зовнішньополітичних рішень, зміни вектора зовнішньої державної політики за лобіювання інтересів Росією. Доведено, що держава-експортер вибудовує свою зовнішню політику з позиції сили та захищає національні інтереси через стратегічні та тактичні маніпуляції (регуляція цін на ринках енергоносіїв в інтересах країн-партнерів; створення умов для штучного дефіциту; використання енергетичної залежності країн-імпортерів для лобіювання інтересів у зовнішній політиці або примушування до стратегічно невигідних союзів). Проаналізовано політичні передумови та специфіку позиціювання США, країн-членів ЄС та України в умовах будівництва та введення в експлуатацію газопроводу «Північний потік-2», встановлено можливий вплив на стан європейської безпеки й наслідки для України. Окреслено стратегію поведінки та державну політику прихильників та опонентів у рамках реалізації проєкту. Встановлено, що підтримка запуску газопроводу Німеччиною як ключового гравця ЄС, особливо під час воєнних дій на території України, може призвести до зміни позицій у форматі функціонування альянсу. Визначено наслідки запуску проєкту «Північний потік–2» для України, зокрема наголошено, що для України запуск газопроводу «Північний потік–2» є прямою загрозою національним інтересам та цілісності державних кордонів, оскільки виклики та загрози несуть як економічний (блокування поставок газу, обмеження обсягів транзиту газу через територію України), так і геополітичний характер (перебуваючи на перетині сфер впливу ЄС і НАТО, Україна має балансувати й коригувати вектор зовнішньої політики).
Посилання
EU imports of energy products — recent developments. 2020. Eurostat. URL: https://bit.ly/3KA2OzR.
Єсіпов В. «Північний потік-2»: вчасне завершення проєкту залежить від Данії (30.10.2019). Deutsche Welle. URL: https://bit.ly/3TwRxUQ.
Sytas A. EU leaders sign letter objecting to Nord Stream-2 gas link (16.03.2016). Reuters. URL: https://reut.rs/3AzGQbI.
Питльована Л. Ю. США і «Північний потік–2» у сучасній політичній карикатурі. Військово-науковий вісник. 2019. Вип. 32. С. 135–156. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського НАН України. URL: https://bit.ly/3B9NBCF.
Меркель: Європа не має права розривати відносини з Росією (16.02.2019). BBC Україна. URL: https://bbc.in/3czVHuK.
Кравченко О. С. «Північний потік–2» як механізм економічного впливу РФ на політику держав Європейського Союзу. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2020. № 12. С. 50–58.
Umland A. Germany’s Russia Policy in Light of the Ukraine Conflict: Interdependence Theory and Ostpolitik. Orbis. 2022. Vol. 66, Issue 1. Pp. 78–94. https://doi.org/10.1016/j.orbis.2021.11.007.
Рєзніков В. В., Супрунець С. С. «Північний потік–2»: перспектива будівництва та наслідки для України. Сучасні проблеми та механізми регулювання міжнародних економічних відносин : зб. тез конф. (м. Київ, жовтень 2018 року). Київ, 2018. С. 10–14.
Райлі А. Північний потік 2. Аналіз законодавства та політики. Доповідь аналітичного центру CEPS (№ 151, листопад 2016 р.). DiXi Group. URL: https://bit.ly/3CKgLJq.
Zaslavskiy I. The Kremlin’s Gas Games in Europe: Implications for policy makers (24.05.2017). Atlantic Council. URL: https://bit.ly/3CGbN0j.
Ільєнко А. С. Проблеми і перспективи державної енергетичної безпеки в контексті відкриття газопроводу «Північний потік-2». Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 20. С. 76–80.
Німеччина зупиняє запуск «Північного потоку–2» — Шольц (22.02.2022). BBC. URL: https://bbc.in/3KwxIcc.