Стратегічні програми громадського здоров’я у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на регіональному рівні в Україні (на прикладі Сумської області)

  • Олексій ДЕМІХОВ Сумський державний університет https://orcid.org/0000-0002-9715-9557
  • Лариса ПАНАСЕНКО Комунальне некомерційне підприємство «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань»
  • Віра МОТРЕЧКО Сумська міська рада https://orcid.org/0000-0002-3822-4603
  • Надія ДЕМІХОВА Сумський державний університет https://orcid.org/0000-0003-4139-1645
Ключові слова: ВІЛ-інфекція/СНІД, стратегічне управління, громадське здоров’я, регіональний розвиток

Анотація

На сьогодні, згідно з оцінкам ВООЗ та ЮНЕЙДС, серед країн Східної Європи та Центральної Азії Україна досі залишається регіоном із високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції та посідає одне з перших місць за кількістю ВІЛ-позитивних осіб. За даними державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України» тільки за період 1987–2020 роки серед громадян України зареєстровано понад 350 тис. випадків ВІЛ-інфекції, зокрема офіційно виявлено майже 120 тис. випадків захворювання на СНІД та зафіксовано понад 50 тисяч випадків смерті від захворювань, зумовлених СНІДом. На сьогодні під медичним наглядом у країні перебуває майже 240 тис. ВІЛ-позитивних осіб. Аналіз джерел висвітлив той факт, що епідемія продовжує поширювати масштаб серед загального населення, перш за все, за рахунок збільшення епідемічної значимості статевого шляху передачі ВІЛ (саме статевий шлях на сьогодні становить 65,6 % тих, хто вперше захворів на ВІЛ) і відповідно за рахунок представників ключових груп ризику (люди, які вживають наркотики ін’єкційно, особи, які надають сексуальні послуги за винагороду, чоловіки, які мають статеві зносини із чоловіками, та їхні партнери) та їхньої провідної ролі у поширенні збудника ВІЛ-інфекції. У сучасних умовах реформування системи охорони здоров’я України вкрай важливим залишається питання щодо досягнення глобальної мети боротьби з ВІЛ/СНІДом «95–95–95», яка полягає в тому, щоб до 2030 року 95 % ВІЛ-інфікованих знали про свій діагноз, 95 % з них — отримали лікування, а 95 % цих людей мали невизначальний рівень вірусного навантаження. Також пріоритетним напрямом діяльності є забезпечення рівного доступу населення до лікувальних та профілактичних послуг з ВІЛ, у тому числі представників ключових груп ризику. Метою дослідження є розроблення стратегічних програм громадського здоров’я у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та визначення пріоритетних напрямків діяльності щодо подальшого запобігання поширенню ВІЛ/СНІДу на регіональному рівні. Проаналізовано наукові джерела, вивчені різні підходи до стратегічного управління громадським здоров’ям, обрані напрями подальшого дослідження. Для розв’язання окреслених завдань та досягнення мети дослідження використано загальнонаукові теоретичні методи: вивчення й аналіз наукових джерел з проблеми охорони здоров’я, ВІЛ-інфекції/СНІДу, дані статистичної та облікової документації, дані наукових досліджень та припущень. Результати дослідження дозволили науково обґрунтувати пріоритетні напрямки державної політики у сфері протидії поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу та визначити фінансовий складник заходів з протидії поширенню ВІЛ/СНІДу. Надалі науковцям доцільно зосередитись на вивченні стратегічних напрямів у сфері боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом та їх фінансового складника задля ефективної реалізації управлінських задумів у цій сфері.

Посилання

Запорожан В. М., Аряєв М. Л. ВІЛ-інфекція і СНІД. Київ : Здоров’я, 2004. 635 с.

Аніщенко О. В. Методичні рекомендації щодо оцінювання ефективності державної політики у сфері профілактики ВІЛ/СНІДу: регіональний вимір. Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2017. 34 с.

Баранова Н. П. Соціально-економічні наслідки епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні: прогнозування, моделювання, оцінка. Київ : МОП, 2018. 119 с.

Дащук А. М., Корж В. П., Карабан О. М., Черникова Л. І. ВИЧ/СПИД инфекция. Харків, 2018. 366 с.

Квіташвілі О. М. Від Міністра охорони здоров’я України [вступне слово]. Національна стратегія реформування системи охорони здоров’я в Україні на період 2015–2020 років. Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації. URL: https://bit.ly/3S7hoBe.

Шевцов В. Г. Стратегія державного управління системою охорони здоров’я в Україні. Теорія та практика державного управління. Харків : Магістр, 2007. Вип. 3 (18). С. 183–190.

Ціборовський О. М., Істомін С. В., Сорока В. М. Шляхи систематизації законодавства України у сфері охорони здоров’я. Київ, 2017. 72 с.

Урсол Г. М., Скрипник О. А., Бугро В. І. Стратегія реформ. Регулювання фінансових ресурсів галузі охорони здоров’я: від державного до приватного сектору. Кіровоград : УмексЛІД, 2018. 404 с.

Кризина Н. П. Обґрунтування реформування галузі охорони здоров’я за даними України та зарубіжних країн у контексті політики Всесвітньої організації охорони здоров’я. Україна. Здоров’я нації. 2008. № 1. С. 80–86.

Европейская база данных «Здоровье для всех» (HFA-DB). European Health Information Gateway. URL: https://bit.ly/3djFlXB.

Звіт Всесвітньої організації охорони здоров’я. Україна. Здоров’я нації. 2020. № 1. С. 80–86.

Оперативна інформація про офіційно зареєстровані випадки ВІЛ-інфекції, СНІДу та смертей, зумовлених СНІДом, за липень 2022 року. Центр громадського здоров’я України | МОЗ. URL: https://bit.ly/3LqrzPy.

Національна оцінка ситуації ВІЛ/СНІД в Україні. Станом на початок 2021 року. Київ, 2021. Центр громадського здоров’я України | МОЗ. URL: https://bit.ly/3RUDLKL.

Марциновська В., Матюшкіна К., Антоненко Ж. ВІЛ-інфекція в Україні, інформаційний бюлетень. Київ, 2021. № 52. 108 с. Центр громадського здоров’я України | МОЗ. URL: https://bit.ly/3QTnaFR.

UNAIDS data 2018. Geneva : UNAIDS, 2018. UNAIDS. URL: https://bit.ly/3UgVMV8.

UNAIDS data 2019. Geneva : UNAIDS, 2019. UNAIDS. URL: https://bit.ly/3eVwBqU.

The Global Fundto Fight AIDS, Tuberculosis and Malaria. URL: http://www.theglobalfund.org.

Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ». Закон України від 12.12.1991 р. № 1972–ХІІ. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://bit.ly/3RRNxx9.

Інфекційні хвороби: ВІЛ-інфекція/СНІД: зб. нормат. док. / упоряд. та голов. ред. В. М. Заболотько. Київ : МНІАЦ мед. статистики : Медінформ, 2015. 21 с.

Національна стратегія реформування системи охорони здоров’я в Україні на період 2015–2020 років [Міжнародний фонд «Відродження», 2014]. Управління охорони здоров'я Чернігівської обласної державної адміністрації. URL: https://bit.ly/3S7hoBe.

Дослідження причин поширення ВІЛ/СНІДу / відп. ред. В. Гордєйко. Київ : ПРООН, 2011. 192 с.

Про схвалення Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 р. № 1415–р. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://bit.ly/3DuHkCY.

Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2022 році. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 р. № 1440. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://bit.ly/3DCnVzZ.

Про організацію виконання Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року. Наказ управління охорони здоров’я Сумської обласної державної адміністрації від 10.02.2020 р. № 98–ОД. Управління охорони здоров’я Сумської обласної державної адміністрації. URL: https://bit.ly/3LuhzEL.

Профілактика ВІЛ-інфекції, діагностика, лікування та догляд для ключових груп населення. Клінічна настанова, заснована на доказах, Київ, 2018. 140 с.

Петренко В. І. Стандарт лікування ВІЛ-позитивних людей, які є споживачами ін’єкційних наркотиків. Київ : М-во охорони здоров’я України, 2017. 192 с.

Слабкий Г. А., Пархоменко Г. Я., Астахова Н. Ю. Здоровье 2020 — новая европейская политика и стратегия в интересах здоровья населения. Вісник проблем біології і медицини. 2014. № 3, Т. 1. С. 16–20.

Про схвалення Державної стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 р. № 1425-р. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://bit.ly/3DuHkCY.

Опубліковано
2022-08-31
Розділ
Публічне управління