Система злочинів проти життя за законодавством окремих держав романо-германської правової сім’ї
Анотація
Досліджуються питання щодо характеристики та аналізу джерел кримінального законодавства окремих зарубіжних держав, котрими регламентуються питання щодо юридичного закріплення системи злочинів проти життя людини. У кримінальному законодавстві держав-представників романо-германської правової сім’ї життя та здоров’я є пріоритетним об’єктом кримінально-правової охорони. Норми, в яких закріплено відповідальність за злочини проти життя особи, є складовою забезпечення суспільної безпеки в умовах ліберальної доктрини прав людини. У законах про кримінальну відповідальність цих держав відображені переваги всім відомої «класичної» школи права, тобто життя та здоров’я особи посідає серед інших об’єктів кримінально-правової охорони одне з чільних місць. Суспільна важливість таких відносин виявляється, насамперед, через застосування кримінального покарання у вигляді довічного позбавлення волі, залежно від тяжкості вчиненого діяння. Також простежується збільшення обставин, які обтяжують відповідальність за вчинення таких діянь. У цілому злочини проти життя диференційовані на прості, кваліфіковані та привілейовані склади вбивств та вбивство через необережність. Згідно з кримінальним законодавством зарубіжних держав, регламентація злочинів проти життя має певні відмінності порівняно із системою таких злочинів за КК України, які стосуються не тільки назв і місця цих складів злочинів у системі кримінальних кодексів, але і їхнього переліку, видів та міри покарання за їх вчинення. Посягання на життя завжди засуджуються з боку держави та тягнуть за собою застосування найбільш тяжких покарань за їх вчинення. Також обов’язково враховуються традиції та особливості національного законодавства. Як правило, кодекси різних держав містять спеціальні вказівки на випадки, за котрих особа, яка вчиняє умисне вбивство, підлягає найбільш суворому покаранню; і дуже часто таким покаранням виступає довічне позбавлення волі. Боротьба із позбавленням людини життя здійснюється в кожній державі. Право на життя є основоположним та найбільш цінним для кожної людини. І такі злочини, як правило, мають системну побудову.
Посилання
Criminal Code of the French Republic (as of 2005) (English version) (2011-01-28). Legislationline. URL: https://bit.ly/3RbBTOf.
Criminal Code of Italy (approved by Royal Decree No. 1398 of 10/19/1930). WIPO Lex. URL: http://bit.ly/3JmdG5J.
German criminal code / transl. by M. Bohlander (2010). OHCHR Anti-Discrimination Database. URL: https://bit.ly/3j71Od4.
The Swedish Criminal Code (Upd. 02.12.2022). Government Offices of Sweden. URL: http://bit.ly/3j8xqiB.
Polish Penal Code (Act of 6 June 1997). International Money Laundering Information Network. URL: https://bit.ly/3Di49J9.
Грищук В. К., Маковецька Н. Є. Умисні вбивства за кримінальним правом України та Республіки Польща: юридичний аналіз складів злочинів. Хмельницький : Хмельницький університет управління та права, 2012. 368 с.
Gesamte Rechtsvorschrift für Strafgesetzbuch, Fassung vom 05.02.2020. Legislationline. URL: https://bit.ly/3XFEwdz.
Гороховська О. В. Вбивство через необережність: проблеми кримінальної відповідальності / наук. ред. А. А. Музика. Київ : Вид. Паливода А. В., 2007. 180 с.
The Criminal Code (Order No. 909 of September 27, 2005, as amended by Act Nos. 1389 and 1400 of December 21, 2005). NATO’s WPS Global Database. URL: https://bit.ly/3RhvXDd.
Коцюба О. П. Проблеми формування правової системи і законодавства України. Правова система України: теорія і практика : тези доп. і наук. повід. наук.-практ. конф. Ін-ту д-ви і права ім. В. М. Корецького АН України (07–08 жовт. 1993 р). Київ, 1993. С. 10–14.
The Criminal Code of the Republic of Moldova (No. 985–XV dated 18.04.2002). Chisinau, November 2009. The SHERLOC (Sharing Electronic Resources and Laws on Crime). URL: https://bit.ly/3WKzFX0
Estonia Criminal Code (Passed 06.06.2001, entry into force 01.09.2002). The SHERLOC (Sharing Electronic Resources and Laws on Crime). URL: https://bit.ly/3HeuBV6.
Criminal Code of the Republic of Bulgaria. NATO’s WPS Global Database. URL: https://bit.ly/3wyxB9T.
Лихова С. Я. Кримінальна відповідальність за порушення безпеки людини за законодавством держав-учасниць Європейського Союзу. Київ : Ред. журн. «Право України», 2012. Вип. № 5. «Академічні правові дослідження». Дод. до юрид. журн. «Право України». 89 с.
Крайник Г. С., Коконос В. А. Доведення до самогубства: до питання кримінально-правового регулювання. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 9. С. 300–304. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2020-9/73.
Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341–ІІІ. Верховна Рада України. Законодавство України. URL: https://bit.ly/2HuG8kE.
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України (станом на 18 січня 2022 року) / за заг. ред. І. М. Копотуна. Київ : Професіонал, 2022. 932 с.
Кримінальний кодекс Королівства Іспанія / під ред. В. Л. Менчинського ; перекл. з ісп. О. В. Лішевської. Київ : ОВК, 2016. 284 с.