Асиметрія ефектів синергізму в зовнішньоекономічній діяльності
Анотація
Розглядаються логіка виникнення і порушення під впливом флуктуаційних коливань симетрії ефектів синергізму в зовнішньоекономічній діяльності (ЗЕД). Розроблена структурно-логічна модель прийняття рішення щодо здійснення ЗЕД на засадах моніторингу взаємопереходів «симетрія — асиметрія» на міжнародному ринку, у структурі зовнішньоекономічного контракту, потенціалах партнерів з урахуванням перспектив оптимального розподілу ризиків і вигод та відповідно отримання максимального ефекту синергізму. Ефекти синергізму в ЗЕД запропоновано трактувати як стрибкоподібне підвищення ефективності діяльності підприємства, досягнуте завдяки інтеграції до його господарської системи певної сукупності зовнішньоекономічних операцій, що є новою просторово-часовою комбінацією в застосуванні наявних факторів виробництва, спрямованих на досягнення нової стратегічної мети і тактичних завдань. Асиметрія синергізму в ЗЕД може бути наслідком несиметричності міжнародного бізнес-середовища, що знаходить вияв у відсутності структурної рівноваги глобальної економічної системи та непропорційному розвитку її підсистем. Часто асиметрія стає наслідком значного розриву між загальними тенденціями лібералізації зовнішньої торгівлі у світі та протекціоністськими заходами окремих держав. Зовнішньоекономічні операції зазвичай здійснюються в умовах одночасного впливу на підприємство різноспрямованих сил — «тиск щодо глобалізації» і «тиск щодо локалізації», що стає передумовою виникнення асиметрії у галузевому /територіальному аспекті. Загалом, у ЗЕД найчастіше виявляються інформаційна, цінова, валютна асиметрія, а також асиметрія у розподілі витрат і ризиків (у т. ч. в процесах прямого іноземного інвестування). Зовнішньоекономічний потенціал підприємства може не відповідати потенціалу, обраному для експансії ринку або не збігатися (за критерієм взаємопідсилення) з потенціалом обраного іноземного партнера. На мікрорівні порушити симетричність відносин з іноземними партнерами може необґрунтоване залучення посередницьких структур, зловживання товарообмінними операціями, а також невдало зроблений розподіл зобов’язань щодо доставки товару від експортера до імпортера. Для попередження негативних наслідків асиметрії синергізму керівництву компанії необхідно сформувати механізм оцінювання «стратегічних відповідностей», що створюють потенціал для конкурентної переваги за рахунок взаємодоповнення і взаємопосилення ринкових сегментів, виробничих ланок, партнерських інтересів та управлінських механізмів.
Посилання
Бондар В. Ю. Сутність поняття «організаційно-економічний механізм управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства». Ефективна економіка. 2018. № 8. URL: https://bit.ly/3jv5ANl.
Гончар Г. П. Ризики у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Економіка і суспільство. 2017. Вип. 12. С. 32–36. URL: https://bit.ly/3WvgEJ6.
Долгова Л. І., Іваненко В. В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємницьких структур в Україні: проблеми та перспективи розвитку. Траєкторія науки. 2021. С. 2007–2016. URL: https://bit.ly/3jpJkV4.
Зосімова А. В. Виявлення ризиків зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Міжнародні економічні відносини та світове господарство». 2017. Вип. 15 (1). С. 123–127.
Іщенко С. В., Пряхіна К. А., Капінос О. С. Особливості організації інформаційної підтримки при прийнятті управлінських рішень в сфері ЗЕД. Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. 2015. Вип. 3 (92). Ч. 2. С. 16–21.
Ковальчук Т. Г. Особливості менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Стратегія розвитку України. 2018. № 2. С. 50–53.
Ковтун Е. О. Формування ефективного механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. Вісник Хмельницького національного університету. Серія «Економічні науки». 2020. № 6. С. 285–290.
Снігур Х. А. Інноваційний підхід до управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. Вісник Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Серія «Економіка».2015. Т. 20. Вип. 2/2. С. 76–80.
Ноджак Л. С., Лебедєва О. О. Інтегрований підхід до менеджменту ЗЕД: сутність та складові елементи. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку». № 606. Львів, 2007. С. 69–76.
Фомішина В. М. Синергетичний ефект у менеджменті зовнішньоекономічної діяльності. Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Серія «Економічні науки». 2014. № 2. С. 67–75.
Чайка Л. Г., Остапенко Т. Г. Синергізм у зовнішньоекономічній діяльності. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2011. № 3–4. С. 50–59.
Князєва Н.О., Кіслова І. М. Метод оцінки ефекту синергізму при формуванні стратегічних зон господарювання підприємства. Науковий вісник. 2009. № 16 (94). С. 3–9.
Запухляк В. З., Герман Л.Т. Асиметрії глобального економічного розвитку. Економічний аналіз. 2014. Т. 18. № 3. С. 16–25. URL: https://bit.ly/3jso29s.
Дейнека Т. А. Асиметричність як іманентна властивість суперечностей світової економіки та глобального суспільства. Європейський вектор економічного розвитку. 2017. № 1. С. 13–20.
Szentes T. World Economics 2: The Political Economy of Development Globalisation and System Transformation (The Political Economy of Underdevelopment Revisited). Budapest : Akademiai Kiado, 2003. 439 p.
Загородній А. Г., Бабінська С. Я. Асиметрія інформації між учасниками реалізації інноваційного проекту та шляхи її усунення. Економіка: реалії часу. 2016. № 6 (28). С. 6–14. URL: https://bit.ly/3ConM1V (дата звернення: 13.10.2022).
Магдіч А. С., Лимонова Е. М. Асиметрія інформації: сфери виникнення та ефекти. Нобелівський вісник. 2019. № 1 (12). С. 50–56. URL: https://bit.ly/3YOQbrh.
Маниліч М. І. Основні передумови для подолання проявів асиметрії на фінансовому ринку. Економіка: реалії часу. 2015. № 5. С. 142–148. URL: https://bit.ly/3juacTZ.
Домбровський О. Г. Глобалізація vs глокалізація в альтернативах символічного універсуму. Стратегія розвитку України. Економіка, соціологія, право. 2012. № 1. С. 84–89. URL: https://bit.ly/3GfTcK6.
Черваньов Д. М., Рейкова Л. І. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України. Київ : Т-во «Знання», КОО, 1999. 514 с.
Хитра О. В. Синергізм спільних підприємств. Дис. … канд. екон. наук : 08.05.01. Хмельницький, 2001. 263 арк.
Фролова Т. О. Суперечності і асиметрії інвестиційної глобалізації. Економіка та держава. 2012. № 6. С. 31–36. URL: https://bit.ly/3FU2cmP.
Кравчук Н. Дивергенція глобального розвитку: сучасна парадигма формування геофінансового простору. Київ : Знання, 2012. 782 с.
Вахович І. М., Табалова О. Є. Регіональні асиметрії сталого розвитку України: діагностика та механізми вирівнювання. Луцьк : Волинь Поліграф, 2012. 344 с.
Василевська Г. Теоретичні підходи до визначення асиметрій фіскального простору держави. Світ фінансів. 2020. Вип. 3 (64). С. 29–39. URL: https://bit.ly/3jwmlrh.