Інституційний та нормативно-правовий складники державного управління у сфері енергетичної безпеки

Анотація

Зосереджено увагу на дослідженні проблематики нормативно-правового та інституційного забезпечення енергетичної безпеки держави. Встановлено, що дослідження функціонування інституційної складової забезпечення енергетичної безпеки потребує ґрунтовного розгляду на засадах системності та синергізму, врахування базових засад перерозподілу сфер впливу шляхом чіткого розмежування сфер компетенції, базуючись на переході від галузевого до функційного принципу організації управління та застосовуючи функційний аудит. Аналіз нормативно-правового забезпечення дав змогу виокремити проблеми в досліджуваній сфері, зокрема щодо правових засад діяльності незалежних енергетичних регуляторів. Автором здійснений ґрунтовний аналіз концептуальних та базових галузевих нормативно-правових актів у галузі енергетики. У рамках дослідження розглянуто проблематику ядерного роззброєння України, початок якому було покладено із прийняттям 16 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет України. Варто наголосити, що гарантії (запевнення), відображені у Меморандумі про гарантії безпеки у зв’язку із приєднанням України до договору про нерозповсюдження ядерної зброї, були формально визначені та відсутній механізм реалізації основних засад стратегічного документа. Автор акцентує увагу, що декларативність стратегічно важливих документів є передумовою зниження національної стійкості й унеможливлення ефективної реалізації та захисту національних інтересів. Визначено, що енергетичний простір переформатовується й актуалізується проблематика дослідження посилення взаємодії органів державної влади з органами місцевого самоврядування. У дослідженні акцентовано увагу на необхідності впровадження кращого міжнародного досвіду щодо взаємодії органів державної влади органами місцевого самоврядування, бенефіціарами, особливо в період дестабілізаційних процесів, з метою побудови ефективної системи досягнення поставлених завдань, удосконалення механізму виявлення та протидії негативному впливу екзо- та ендогенних чинників.