Енергетична безпека держави в умовах посилення глобалізаційних процесів

Анотація

Сьогодні енергетика чинить помітний вплив на економіку та інші галузі, визначає стан енергетичної безпеки держави та сталий розвиток держави в майбутньому. Встановлено, що проблема забезпечення енергетичними ресурсами економіки України не обмежується лише економічними важелями та механізмами і потребує посиленої уваги у зв’язку із критичною залежністю від імпорту енергоносіїв та потужних транзитних магістралей й міжнародних транспортних коридорів. Наведено низку визначень категорії «енергетична безпека держави» у нормативних документах та наукових працях, зокрема встановлено, що в низці визначень не враховується екологічна складова. Зазначено, що поряд із географічними чинниками, обсягами наявних запасів ресурсів важливо розуміти статус і позицію держави на світовому енергетичному ринку. Визначено, що процеси глобалізації суттєво впливають на сферу енергетичної безпеки держави, зокрема змінюють структуру сучасного світу, впливають на національні системи державного управління та стратегії в різних сферах життєдіяльності суспільства і держави, проте національні інтереси все ж таки повинні превалювати в державній політиці, охоплюючи напрями щодо переформатування енергетичного профілю України переходом на засади сталого розвитку, використання відновлюваних джерел енергії й пошуку нових нетрадиційних джерел енергії, активного впровадження інновацій та підготовки грамотного в енергетичному сенсі вітчизняного споживача зі свідомим розумінням об’єктивної необхідності енергоощадливості та енергоефективності. Зазначено дві ключові негативні тенденції у сфері енергетичної безпеки: неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів країнами-споживачами та країнами-виробниками і несвоєчасне або неповне задоволення затребуваних обсягів у паливно-енергетичних ресурсах національних економік країн-споживачів як інструмент впливу на державну політику країнами-виробниками таких ресурсів. Зауважено, що воєнний стан на території України, період післявоєнної відбудови, нові виклики і загрози потребуватимуть коригування мети державної політики у сфері енергетичної безпеки.