Публічний договір у мережі «Інтернет» та новели законодавства про цифровий контент
Анотація
Досліджуються особливості публічного договору у мережі «Інтернет». Це є різновид правових відносин у цифровому середовищі. Доведено, що окремі з договорів у мережі «Інтернет» є публічними. Якщо договори в інтернеті містять ознаки публічного договору, норми про публічний договір розповсюджуються на них. Зараз відсутній вичерпний перелік публічних договорів у Цивільному кодексі України. Вказане дозволяє застосовувати норми законодавства до публічних договорів у інтернеті. Цьому сприяє диспозитивність норм цивільного права. Зроблено висновок, що мережа «Інтернет» є лише формою для правовідносин, які існують у цивільному праві. Ці правові відносини є майновими чи особистими немайновими. Вони відбуваються у цифровому середовищі. Інтернет є різновидом цифрової форми здійснення правовідносин, серед яких є цивільні. Досліджено особливості смарт-контрактів. Окремим з них властиві ознаки публічних договорів. Наприклад, публічним є договір про реєстрацію на інтернет-платформі. Тут однією стороною є споживач, який одержує права, що надаються інтернет-платформою. Другою стороною є підприємець, що володіє правами на інтернет-платформу. Деякі смарт-контракти не є публічними договорами. Наприклад, ті, що укладаються всередині інтернет-платформи. Зокрема, це є договір з продажу NFT. Пропонується доповнити Цивільний кодекс України. Необхідно додати в нього положення про смарт-контракти. Ці норми мають міститися в загальних положеннях про договір. Інтернет-платформи з продажу товарів можуть здійснювати посередництво у врегулюванні спору. Вони сприяють встановленню контакту та діалогу сторін. Це сприяє охороні прав споживача в публічних договорах в інтернеті. Проаналізовано особливості публічного договору в мережі «Інтернет». Однією зі сторін тут має бути підприємець. Іншою стороною є споживач, який на інтернет-платформі купує товари чи замовляє послуги. Істотними умовами публічного договору в мережі «Інтернет» є предмет та ціна договору. Метою підприємницької діяльності є одержання прибутку. Тому вказані договори є оплатними.
Посилання
Кузьміна М. М. Особливості захисту прав споживачів в інтернет-торгівлі. Право та інновації. 2014. № 3 (7). С. 43–56.
Давидова І. В. Правочини та їх недійсність в інформаційному суспільстві. Дис… докт. юрид. наук. 12.00.03. Одеса. 2018. 524 арк.
Гоголіна Г. В. Місце електронного договору купівлі-продажу в системі договорів торгівлі. Часопис Київського університету права. 2017. № 3. С. 158–161.
Рогач О. Я., Панін В. С. До проблеми дійсності цивільно-правових договорів, укладених у мережі Інтернет. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2017. № 43. С. 128–131.
Дрішлюк В. І. Публічний договір (цивільно-правовий аспект). Автореф. дис. … канд. юрид. наук. 12.00.03. Київ, 2007. 20 с.
Олюха В. Г. Публічний договір в системі цивільно-правових договорів, Вісник Академії адвокатури України. 2005. № 2. С. 54–60.
Вакулович Е. В. Класифікація публічних договорів. Правова позиція. 2020. № 1 (26). С. 88–92.
Гуцу С., Бугера А. Проблемні питання ідентифікації продавця інтернет-магазину. ІТ право: проблеми і перспективи розвитку в Україні : зб. ІV–ої Міжн. наук.-практ. конф. (м. Львів, 27 листопада 2020 р.). Київ : Комп’ютерний дизайн, 2020. С. 62–65.
Яновицька Г. Б. Права споживача в разі укладення договору на відстані. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». 2014. № 141. С. 284–292.
Цибань А. А. Окремі аспекти правової природи nft-токенів як віртуальних активів (благ). Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 1. С. 150–152.
Мічурін Є. О. Цифрові права (digital rigts) у цивілістиці. Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 98-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 19 трав. 2023 р.). Вінниця : ХНУВС, 2023. С. 76–80.
