Комплексний механізм превенції тероризму для країн Південної Азії

Анотація

Зосереджено увагу на дослідженні та вивченні елементів механізму превенції тероризму країн Південної Азії. У ході дослідження було вивчено різні визначення тероризму та проаналізовано теоретичну складову. Досліджено ситуацію з виявами тероризму в країнах регіону, виокремлено складові наявних механізмів превенції тероризму та проаналізовано інституційну складову. Встановлено, що механізми превенції деяких країн регіону, таких як: Індія чи Пакистан — потребують удосконалення; з іншого боку, в окремих країнах регіону (наприклад, Непал) було встановлено відсутність повноцінного механізму превенції тероризму. У рамках дослідження проаналізовано нормативно-правову базу, зокрема питання визначення тероризму та терористичних актів у державах регіону Південної Азії. Аналіз нормативно-правового забезпечення дав змогу виокремити проблеми та виклики, з якими зіткнулися країни в процесі визначення явища тероризму та терористичних актів, а також визначити превенційні дії та покарання за скоєні терористичні акти. Дослідження зосереджено на визначені проблем, з якими стикаються країни під час вироблення механізму превенції тероризму, також пропонуються варіанти вдосконалення наявних механізмів та рекомендації щодо створення нових. У дослідженні акцентовано увагу на розробці комплексного механізму превенції тероризму для країн регіону Південної Азії. Виділено заходи, які наразі проводяться країнами регіону для превенції терористичної діяльності та заходи, що можуть удосконалити наявні механізми превенції тероризму. Запропоновані заходи та рекомендації враховують напружену ситуацію в регіоні та конфлікти між окремими країнами регіону, що сприяє погіршенню спроможності держав виробити ефективний механізм превенції тероризму. У рамках дослідження було виокремлено чинники, що впливають на поширення терористичної діяльності в регіонах, зокрема релігійні, історичні, територіальні та інші. Оцінено можливості держав щодо вдосконалення наявних механізмів превенції тероризму та потреби для його створення в окремих держав. Висловлено думку про запозичення окремих практик та досвіду в рамках контртерористичної та превенційної діяльності для України, що могло б допомогти розробити відповідну нормативно-правову базу та вдосконалити інституційне забезпечення.