Технологічний базис системи публічного управління

Анотація

Охарактеризовано перспективи вдосконалення публічного управління за рахунок модернізації його технологічного базису. На основі порівняльного аналізу підходів різних вчених до трактування поняття і виведення класифікації технологій управління зроблено висновок про комбінування в системі публічного управління соціально орієнтованих та комерційних технологій і залежність їх вибору як від рівня технологічної зрілості суб’єкта управління, так і (що не менш важливо) готовності їх сприйняття об’єктом управління. Сукупність актуальних технологій представлена як система з певною просторово-часовою комбінацією елементів, якими є засоби, інструменти, методи, операції і процедури, пов’язані нерозривними зв’язками та спрямовані на перетворення початкових ресурсів у кінцевий результат, що ототожнюється з досягненням цілей суспільного розвитку. Особлива роль у технологічному базисі належить інформації, яка використовується для упорядкування системи та зниження рівня ентропії, що може виявитися у зниженні якості публічних послуг, відсутності належного обґрунтування управлінських рішень тощо. Тому своєрідними «параметрами порядку» за умов диджиталізації публічного управління стають саме інформаційні технології, які раніше асоціювалися зі зростальними флуктуаціями у відносно сталому технологічному базисі. Зроблено висновок, що найбільшу користь можуть принести емерджентні технології, в яких гармонійним чином комбінуються проєктно-програмно-цільові, соціальні (соціально-економічні, соціально-правові), інформаційно-аналітичні, публічно-комунікаційні та інші елементи, що дозволяє досягти ефекту синергізму від взаємодоповнення їхніх переваг. В умовах децентралізації і партисипативного підходу до розв’язання суспільних проблем все більшою мірою виявляється багатоваріантність застосовуваних технологій, що можна вважати ознакою посилення нелінійності системи публічного управління, неповної детермінованості шляхів її еволюції, здатності до самоорганізації. З такого погляду технології публічного управління можна трактувати як системоформувальну сутність, завдяки якій, по-перше, інституціоналізується перехід від одного стану системи до іншого (у т. ч. через проходження точки біфуркації), а по-друге — підтримується відповідність між елементами системи, які мають залишатися сталими (наприклад, базові суспільні цінності, ідеї антропоцентризму і гуманізму), й тими інноваціями, які проходять своєрідну перевірку на придатність для застосування в різних сферах життя (зокрема, штучний інтелект). Висновок про адекватність обраних технологій характеру і складності поставлених завдань можна зробити за показниками ефективності управлінських впливів та рівнем якості публічного продукту, що генерується системою.