Сучасний стан та проблеми паливно-енергетичного комплексу в контексті забезпечення енергетичної безпеки України

Анотація

Розглядається сучасний стан енергетичної сфери України у контексті забезпечення енергетичної безпеки держави. Зазначено, що протягом періоду 2007–2020 років енергетичний сектор України пережив значні трансформації, які супроводжувалися деструктивними змінами у всіх галузях виробництва та суспільному житті. Акцентовано увагу, що важливим напрямком для українського енергетичного сектору стає перехід від енергоємності до енергоефективності, що потребує системного та комплексного підходу. Ресурсний потенціал України визначається значними доведеними та нерозвіданими запасами паливно-енергетичних ресурсів та відновлюваним потенціалом. Водночас у дослідженні звернено увагу на те, що більшість запасів припадає на Східний нафтогазоносний регіон, що визначає його стратегічне значення для країни. Крім того, аналіз темпів зростання обсягів транспортування енергетичних ресурсів також свідчить про певні зміни в динаміці різних сегментів, де загальний обсяг показав позитивну динаміку, але обсяг транзиту мав невелике зменшення; простежуються значні зміни в динаміці експорту та імпорту енергетичних ресурсів в Україну. Автором зауважено, що за період з 2007 по 2020 рік спостерігається різноманіття в основних категоріях енергетичних джерел, зокрема обсяг імпорту вугілля в Україну значно зменшується, а сирної нафти — збільшується. У дослідженні наголошено, що на сьогодні енергетичний ринок України характеризується недостатньою ефективністю через непрозорість, відносну закритість та недосконале державне регулювання і на сучасному етапі ринковий механізм не забезпечує оптимального розподілу ресурсів. Додатково відмічено, що ненадійність інфраструктури енергосистеми та несприятливий інвестиційний клімат у сфері енергетики погіршили ситуацію, призводячи до збільшення екологічних екстерналій.