Правові та історичні передумови набуття (спадкування) майна померлої особи публічно-правовими утвореннями

Анотація

Досліджено особливості участі в цивільних правовідносинах таких публічно-правових утворень, як держава та територіальна громада. Встановлено, що поряд з юридичними особами публічного права вони у ч. 2 ст. 2 Цивільного кодексу України віднесені до суб’єктів публічного права. Повноцінне визначення статусу публічно-правових утворень у приватному праві залишається проблематичним, що пов’язано із подвійним статусом цих суб’єктів — як учасників публічних та приватних відносин. Встановлено, що незважаючи на те, що держава та територіальні громади, насамперед, є суб’єктами публічного права, вони беруть участь у цивільних відносинах із врахуванням ознак цих відносин, визначених у Цивільному кодексі України. Віднесення публічно-правових утворень до особливих суб’єктів зумовлює те, що її участь у цивільних відносинах здійснюється через органи державної влади та інших суб’єктів, що є юридичними особами; не виключається представництво їхніх інтересів фізичними особами. Підтверджено, що, цивільна право- та дієздатність публічно-правових утворень зводиться до дієздатності органів, які діють у їхніх інтересах. Набуття правосуб’єктності публічно-правовими утвореннями здійснюється переважно за нормами конституційного та адміністративного права. З’ясовано, що за своїм обсягом цивільна правоздатність публічно-правових утворень є обмеженою. На підставі аналізу актів законодавства про спадкування за радянський та сучасний період встановлено, що чинне законодавство передбачає максимальне відсторонення публічно-правових утворень від сфери приватного права. Це виявляється і у спадкових відносинах. Публічно-правові утворення можуть набути право власності на майно померлого, якщо: 1) на їхню користь складено заповіт; 2) якщо неуспадковане майно за рішенням суду визнане відумерлим та переходить у власність територіальної громади. Підтверджено, що, за українським законодавством, перехід виморочного майна в комунальну власність не визнається спадкуванням. Окремо слід наголосити на тому, що до набуття чинності Цивільним кодексом України 2003 року відумерле (неуспадковане) майно в України спадкувалося державою, зараз — територіальними громадами.