Визначення та управління загрозами у структурі державної політики захисту критичної інфраструктури
Анотація
Проаналізовано теоретичні підходи до змістовного наповнення поняття «захист критичної інфраструктури». Визначено, що ключові акценти в більшості підходів робляться на проблеми загроз і ризиків їхнього виникнення для критичних об’єктів. Відзначається, що фундамент наукового обґрунтування державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури варто формувати на основі теоретико-методичних підходів до визначення та управління саме цими категоріями, як детермінантами безпеки. Найбільшою небезпекою для функціонування критичної інфраструктури на сьогодні в Україні визнано воєнні загрози, які загострюють ризики виникнення надзвичайних ситуацій на критичних об’єктах. Проведено аналіз наукових напрацювань з ідентифікації дефінітиву «ризик безпеки критичної інфраструктури» в державній політиці захисту. Його розкрито як імовірність виникнення нещасного випадку, небезпеки, аварії або катастрофи в роботі об’єктів критичної інфраструктури за певних обставин, управління якими відбувається в умовах невизначеності та необхідності прогнозування множини альтернативних варіантів ситуації. Наголошується, що багатоаспектність проблем захисту критичної інфраструктури детермінує необхідність систематичного аналізу ризиків в управлінні безпекою (ризик-аналізу). Особливість критичного ризик-аналізу визначено в тому, що розглядаються потенційно негативні наслідки, які можуть виникнути у результаті відмови в роботі технічних систем, збоїв або помилок з боку персоналу об’єкта та ін. Акцентовано увагу на складнику «управління критичними ризиками» як головному складнику державної політики забезпечення безпеки критичної інфраструктури. Цю категорію проаналізовано із позиції адміністрування й менеджменту та зроблено висновок про необхідність її доповнення «критичним ризик-менеджментом». Результатом вбачається посилення складника захисту як державних, так і приватних критичних об’єктів. Визначено, що прийняття управлінських рішень у межах запропонованого критичного ризик-менеджменту здійснюється в умовах невизначеності. Для вирішення таких завдань пропонується використовувати теорію нечіткої логіки як засобу моделювання.
Посилання
Захист критичної інфраструктури в умовах надзвичайних ситуацій / за заг. ред. П. Б. Волянського. Київ : НІСД, 2021. 375 с.
Організаційні та правові аспекти забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури України: аналіт. доп. / Д. Г. Бобро, С. П. Іванюта, С. І. Кондратов, О. М. Суходоля. Київ : НІСД, 2019. 224 с.
Про критичну інфраструктуру. Закон України від 16.11.2021 р. № 1882–IX. Верховна Рада України. Законодавство України. URL : https://bit.ly/3FDavCV.
Єрменчук О. П. Основні підходи до організації захисту критичної інфраструктури в країнах Європи: досвід для України. Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2018. 180 с.
Бірюков Д. С., Кондратов С. І. Захист критичної інфраструктури: проблеми та перспективи впровадження в Україні. Київ : НІСД, 2012. 96 с.
Вітлінський В. В., Великоіваненко Г. І. Ризикологія в економіці та підприємництві. Київ : КНЕУ, 2004. 480 с.
Донець Л. І. Економічні ризики та методи їх вимірювання. Київ : Центр навч. літ., 2006. 312 с.
Посохов І. М. Управління ризиками у підприємництві. Харків : НТУ «ХПІ», 2015. 220 c.
Лазор О. Я., Лазор О. Д. Публічне управління та адміністрування: ретроспектива деяких теоретичних аспектів. Університетські наукові записки. 2015. № 4. С. 111–121.
Овчарук В. В. Сутність адміністрування на підприємствах. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2018. Вип. 19 (2). С. 115–118.
Мусієнко В. О., Зінченко М. Е. Технологія ризик-менеджменту як елемент системи забезпечення економічної безпеки суб’єкта господарювання. Економічний вісник Дніпровської політехніки. 2020. № 3. С. 98–108.
Керування ризиком. Методи загального оцінювання ризику (IEC/ISO 31010:2009, IDT). Київ : Мінекономрозвитку України, 2015. 74 с.
Кузмін О. Є., Мельник О. Г., Адамів М. Є. Антисипативне управління підприємствами: процесно-структурований підхід. Економіка: реалії часу. 2012. № 2 (3). C. 71–77.
Козловський С. В. Управління сучасними економічними системами, їх розвитком та стійкістю. Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2010. 432 с.
Олизаренко С. А., Перепелица А. В., Капранов В. А. Интервальные нечеткие множества типа 2. Терминология, представление, операции. Системи обробки інформації. 2011. № 2 (92). С. 39–45.
Матвійчук А. В. Моделювання економічних процесів із застосуванням методів нечіткої логіки. Київ : КНЕУ, 2007. 264 с.
Fadyeyeva I. G., Gryniuk O. I. Fuzzy modelling in risk assessment of oil and gas production enterprises’ activity. Baltic Journal of Economic Studies. 2017. Vol. 3. No. 4. P. 256–264. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2017-3-4-256-264.
